бойки
Укр. верховинці, що заселяють обидва узбіччя середньої частини Карпат; назву часто виводять від вживання б. частки бойє у різних значеннях; своєрідний тип хати (з ґанком) і трибанних церков із характерними опоясаннями, у старих церквах — давні ікони і фрески; для традиційного одягу б. властиві простота форм і крою, самобутня кольористика, оздоблення і орнаментика – див. український народний одяг; ремесла і промисли: ткацтво, кушнірство, гончарство, теслярство, бондарство; б., торгівців овочами, до 1914 р. можна було зустріти в усій Європі; теп. б. займаються переважно хліборобством і тваринництвом, додаткові заняття — робота на лісозаготівлі, на нафтопромислах, збирання і збут грибів і ягід.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойки — Місцева назва українців, що живуть на підгір'ї Стрійщини й Самбірщини [X] — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (головно у Стрийському районі, Дрогобицької області) [IV,V] — місцева назва українців... Словник з творів Івана Франка
- бойки — -ів, мн. (одн. бойко, -а, ч.; бойкиня, -і, ж.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бойки — БО́ЙКИ, ів, мн. (одн. бо́йко, а, ч.; бойки́ня, і, ж.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки – місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (І. Словник української мови у 20 томах
- Бойки — Бойки́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- бойки — Бо́йки, -ків, -кам (місцева назва укр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бойки — БО́ЙКИ, ів, мн. (одн. бо́йко, а, ч.; бойки́ня, і, ж.). Представники однієї з етнічних груп західноукраїнських областей. Бойки — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (Фр., IV, 1950, 526). Словник української мови в 11 томах