Бойківщина
Етнографічний район на зх. України, що займає увесь Високий Бескид, сх. частину Середнього Бескиду, зх. частину Ґорґанів і Центр.-Карпатську влоговину; на пн. межі Б. загалом збігаються з границею Карпат, на пд. Б. сусідує із середньо-карпатським племенем (долиняками), на зх. сягає до р. Солинки (пограниччя з лемками), на сх. — по долину Ломниці. У верхів'ях Сяну і Стривігору частина етнографічної Б. входить до складу Польщі, а пд.-зх. — Словаччини; найбільш заселена Центр.-Карпатська влоговина: м. Турка, Бориня, Волове, Сколе, Синевідсько, Старий Самбір, Самбір, Борислав, Дрогобич, Болехів, Долина, Калуш.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Бойківщина — Бо́йківщина іменник жіночого роду етнографічний регіон Бойківщи́на іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- Бойківщина — Бо́йківщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- Бойківщина — Бойківщина, -ни ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи. Гол. І. Вступл. 712. Словник української мови Грінченка