бойскаутизм

БОЙСКАУТИ́ЗМ, у, ч.

Рух бойскаутів.

Засновники бойскаутського руху розуміли, що бойскаутизм повинен мати досить широкі цілі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойскаутизм — бойскаути́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бойскаутизм — БОЙСКАУТИЗМ – СКАУТИЗМ Бойскаутизм, -у. Одна з форм дитячого та юнацького руху (певною мірою воєнізованого). Скаутизм, -у. Одна з поширених систем позашкільного виховання, що є основою діяльності дитячих чи юнацьких організацій. Літературне слововживання
  3. бойскаутизм — -у, ч. Різновид скаутизму; рух юнаків-скаутів. Великий тлумачний словник сучасної мови