бокал
БОКА́Л, а, ч.
1. Скляна або кришталева посудина на ніжці для вина; келих.
Вона [співачка] сама трохи хлеснула [хлиснула] з одного бокала, зате зо всіма приязно цокалась (Панас Мирний);
З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Л. Дмитерко).
2. Велика скляна посудина на ніжці або без неї для пиття пива.
Біля кіоску пінились бокали, Бідовий хлопець пиво розливав… (В. Симоненко).
3. Кількість рідини, яка вміщується в такі посудини.
Лікарі, як правило, не забороняють вагітним випити бокал червоного сухого вина (із журн.);
На святі пива мешканець Рівного за п'ятнадцять хвилин випив 15 бокалів пива (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бокал — бока́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бокал — -а, ч. 1》 Скляна або кришталева посудина на ніжці для вина; келих. 2》 Скляна посудина для пиття пива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бокал — Келех, келих, пугар. чара, чарка, див. фужер Словник чужослів Павло Штепа
- бокал — (-а) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- бокал — див. келих Словник синонімів Вусика
- бокал — БОКА́Л (кришталевий, скляний посуд на ніжці або розширений догори для пиття вина); ФУЖЕ́Р (на високій ніжці, звичайно для шипучих вин та прохолодних напоїв). З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Л. Словник синонімів української мови
- бокал — Бока́л, -ла; -ка́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бокал — БОКА́Л, а, ч. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Дмит., Розлука, 1957, 70). Словник української мови в 11 томах