бокаж

БОКА́Ж, у, ч., геогр.

Тип культурного ландшафту, для якого характерне чергування невеликих полів і луків з лісовими й чагарниковими смугами.

Вплив людини настільки перетворив місцевість, що бретонські ландшафти отримали навіть власне ім’я – бокаж (з наук.-попул. літ.);

Досвід танкових контратак німців під час Другої світової війни в умовах бокажу був досить невдалий (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бокаж — -у, ч. Тип культурного ландшафту з морським прохолодним вітряним кліматом; чергування невеликих полів і луків з лісовими й чагарниковими смугами, залишками гаїв і садів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бокаж — бока́ж (від франц. bocage – гай) тип культурного ландшафту з морським прохолодним вітряним кліматом; чергування невеликих полів і луків з лісовими й чагарниковими смугами, залишками гаїв і садів. Словник іншомовних слів Мельничука