бойфренд

БОЙФРЕ́НД, а, ч., розм.

Коханець, приятель жінки.

На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда – це її приватна справа (Є. Кононенко);

У скрутних ситуаціях завжди поряд старший товариш і нинішній бойфренд, готовий підставити своє плече (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойфренд — А, ч. Коханець. Вона завжди була незалежною дівчиною, яка ставить у незручне становище своїх бой-френдів (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
  2. бойфренд — (-а) ч.; мол.; жрм. Коханець, приятель жінки. На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда — це її приватна справа (Є. Кононенко: Березіль, 2002, № 7-8). Словник жарґонної лексики української мови