бойфренд

А, ч. Коханець. Вона завжди була незалежною дівчиною, яка ставить у незручне становище своїх бой-френдів (Україна Молода).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойфренд — БОЙФРЕ́НД, а, ч., розм. Коханець, приятель жінки. На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда – це її приватна справа (Є. Кононенко); У скрутних ситуаціях завжди поряд старший товариш і нинішній бойфренд, готовий підставити своє плече (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. бойфренд — (-а) ч.; мол.; жрм. Коханець, приятель жінки. На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда — це її приватна справа (Є. Кононенко: Березіль, 2002, № 7-8). Словник жарґонної лексики української мови