бомжувати
БОМЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути бомжем; жити, як бомж.
Хлопці бомжували і на вокзалі, й у підвалах та на горищах житлових будинків (з газ.);
Нещасна жінка бомжує прямо в аеропорту (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бомжувати — бомжува́ти дієслово недоконаного виду бродяжити розм. Орфографічний словник української мови
- бомжувати — -ую, -уєш, розм. Вести спосіб життя бомжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бомжувати — Ую, -уєш, недок. 1. Тинятися, не маючи житла. 2. Вдавати важке фінансове становище, відсутність житла, роботи тощо. А де ти зараз працюєш? — Та так, бомжую. Словник сучасного українського сленгу
- бомжувати — (-ую, -уєш) недок.; жрм. Не мати домівки; бродяжити. І не кажіть, що я бомжую — купив квартиру на даху я (заголовок статті, УМ, 26.01.1998). БСРЖ, 71. Словник жарґонної лексики української мови