бомжуватий
БОМЖУВА́ТИЙ, а, е, розм.
Схожий на бомжа.
Х. відчуває – до Святошина не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк);
Перед кіоском стояла бомжуватого вигляду жінка (з газ.);
Увагу міліціонера привернули двоє бомжуватих підлітків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бомжуватий — бомжува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- бомжуватий — (-а, -е) жрм. Який зовнішнім виглядом, манерами, поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває — до Святошино не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Бомжуватий чоловік у лахмітті. Словник жарґонної лексики української мови