бомжуватий
(-а, -е) жрм. Який зовнішнім виглядом, манерами, поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває — до Святошино не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Процюк, Там, де поплутано кольори); Бомжуватий чоловік у лахмітті.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бомжуватий — бомжува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- бомжуватий — БОМЖУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на бомжа. Х. відчуває – до Святошина не доїде, помре тут, серед цих столичних відламків, лубкової розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр і рожевощоких оптимістів (С. Словник української мови у 20 томах