1. Словник української мови у 20 томах

бомкати

БО́МКАТИ, ає, недок., розм.

Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін).

Кайдани у кожного з них дінькали і бомкали з дитинства, розповідаючи про той Сибір і про це Забайкалля (І. Багряний);

З димарів багатьох хатин в'ються сизі вечірні дими, дзвін справді бомкає з невеличкої дерев'яної церковці (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомкати — бо́мкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бомкати — -ає, недок., розм. Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бомкати — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. бомкати — БО́МКАТИ, ає, недок., розм. Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін). Словник української мови в 11 томах
  5. бомкати — Бомкати, -каю, -єш гл. Болтать, разсказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107. Словник української мови Грінченка