бонапартист

БОНАПАРТИ́СТ, а, ч.

Прихильник бонапартизму.

Нападали на нас німецькі пси-рицарі, дістали Льодове побоїще. Напали бонапартисти – тут і кості лишили (М. Стельмах);

Гаслом бонапартистів став перегляд конституції 1848 року (з наук.-попул. літ.);

Наприкінці ХІХ ст. в Америці було багато французів, колишніх бонапартистів, що емігрували після реставрації Бурбонів (із журн.).