бонтонний
БОНТО́ННИЙ, а, е, заст.
Який відповідає правилам, вимогам бонтону; вишуканий.
Губернаторський дім теж будова важка порівняно з приватними домами, бельетаж а-ля ренесанс виглядає весело, наче бонтонний готель (з газ.);
Тут можуть бути лише дві можливості: або вони ведуть виключно бонтонний спосіб життя та їдять лише в кафе й ресторанах, де столові прибори повністю й повноцінно укомплектовані, або... Я навіть не хочу про це думати (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me