бонтонний

БОНТО́ННИЙ, а, е, заст.

Який відповідає правилам, вимогам бонтону; вишуканий.

Губернаторський дім теж будова важка порівняно з приватними домами, бельетаж а-ля ренесанс виглядає весело, наче бонтонний готель (з газ.);

Тут можуть бути лише дві можливості: або вони ведуть виключно бонтонний спосіб життя та їдять лише в кафе й ресторанах, де столові прибори повністю й повноцінно укомплектовані, або... Я навіть не хочу про це думати (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонтонний — бонто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бонтонний — -а, -е. Прикм. до бонтон. Великий тлумачний словник сучасної мови