борговий
БОРГОВИ́Й, а́, е́.
Стос. до боргу.
Созоненко .. виймав з городського гамана боргові розписки і велично кидав на придане молодій (М. Стельмах);
Зменшується загроза боргової залежності України від міжнародних фінансових інституцій (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- борговий — боргови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- борговий — [борговий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і Орфоепічний словник української мови
- борговий — -а, -е. Стос. до боргу, боргів. Боргова вимога — платіжний документ, який вимагає оплати заборгованості платника постачальнику. Боргова книга — книга (документ), в якій враховуються боргові зобов'язання дебіторів та покупців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- борговий — Боргови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- борговий — БОРГОВИ́Й, а́, е́. Стос. до боргу, боргів. Созоненко.. виймав з городського гамана боргові розписки і велично кидав на придане молодій (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 92). Словник української мови в 11 томах