борець
БОРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
1. Той, хто бореться (у 1 знач.), б'ється з ким-небудь.
До впаду міг борюкатися [Василько] .. з рябеньким лобатим своїм приятелем .. А дядько тільки сміється на буйні Василькові вибрики. – Ану, ану, чий лоб міцніший, – під'юджує він борців (О. Гончар);
Почалася небувала різня .. Очі борців прислонювала кривава мряка, від напруги омлівали руки, віддих рвався у грудях (Юліан Опільський);
// Спортсмен, що займається боротьбою.
Широкоплечий і присадкуватий, він нагадував Вихору скорше борця легкої ваги, ніж піхотинця (В. Кучер).
2. Той, хто бере участь у боротьбі (у 2, 3 знач.), бореться за що-небудь.
Згадати тільки всі тяжкії муки, Що завдали борцям за правду вороги (Леся Українка);
Тарасові промінні очі .. Таїли в сяйності своїй І пломінь клятв саможертовних, І лють затятого борця (М. Бажан).
Значення в інших словниках
- борець — (той, хто бореться за здійснення чогось) боєць, книжн.: поборник, уроч. а. ірон. ратоборець. Словник синонімів Полюги
- борець — боре́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- борець — [борец'] -рц'а, ор. -рцем, м. (на) -рцев'і/боурц'у, мн. боурц'і, боурц'іў Орфоепічний словник української мови
- борець — -рця, ч. 1》 Той, хто бореться (у 1 знач.), б'ється з ким-небудь. || Спортсмен, що займається боротьбою. 2》 Той, хто бере участь у боротьбі (у 2, 3 знач.), бореться за що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- борець — Отруйна рослина родини жовтецевих; поширена в гористих місцевостях зони помірного клімату пн. півкулі; листки лопатево-роздільні, квітки ребристі, жовті, сині або фіолетові; а. міцний росте на полонинах, квітки синьо-голубі, містить дуже отруйний алкалоїд аконітин; лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
- борець — БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Словник синонімів української мови
- борець — Боре́ць, борця́, -це́ві, борцю́! борці́, борці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- борець — БОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто бореться (в 1 знач.), б’ється з ким-небудь. До впаду міг борюкатися [Василько] .. з рябеньким лобатим своїм приятелем.. А дядько тільки сміється на буйні Василькові вибрики. Словник української мови в 11 томах
- борець — Борець, -рця м. 1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109. Словник української мови Грінченка