борець

Значення в інших словниках

1. борець — (той, хто бореться за здійснення чогось) боєць, книжн.: поборник, уроч. а. ірон. ратоборець. Словник синонімів Полюги
2. борець — боре́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. борець — -рця, ч. 1》 Той, хто бореться (у 1 знач.), б'ється з ким-небудь. || Спортсмен, що займається боротьбою. 2》 Той, хто бере участь у боротьбі (у 2, 3 знач.), бореться за що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. борець — БОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто бореться (у 1 знач.), б'ється з ким-небудь. До впаду міг борюкатися [Василько] .. з рябеньким лобатим своїм приятелем .. А дядько тільки сміється на буйні Василькові вибрики. Словник української мови у 20 томах
5. борець — Отруйна рослина родини жовтецевих; поширена в гористих місцевостях зони помірного клімату пн. півкулі; листки лопатево-роздільні, квітки ребристі, жовті, сині або фіолетові; а. міцний росте на полонинах, квітки синьо-голубі, містить дуже отруйний алкалоїд аконітин; лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
6. борець — БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Словник синонімів української мови
7. борець — Боре́ць, борця́, -це́ві, борцю́! борці́, борці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. борець — БОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто бореться (в 1 знач.), б’ється з ким-небудь. До впаду міг борюкатися [Василько] .. з рябеньким лобатим своїм приятелем.. А дядько тільки сміється на буйні Василькові вибрики. Словник української мови в 11 томах
9. борець — Борець, -рця м. 1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109. Словник української мови Грінченка