боровинка
БОРОВИ́НКА, и, ж.
1. Літній сорт яблуні з невеликими світло-жовтими з вишнево-червоними штрихами соковитими кисло-солодкими плодами.
На подвір'ї місцевої середньої школи багато років росте незвичайна боровинка, її розлоге гілля, торкаючись землі, приростає до неї, відпускаючи коріння в ґрунт (з газ.).
2. Плід цього дерева.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боровинка — борови́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- боровинка — -и, ж. 1》 Літній сорт яблуні. 2》 збірн. Плоди цієї яблуні – невеликі світло-жовті з вишнево-червоними штрихами, соковиті, кисло-солодкі яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боровинка — БОРОВИ́НКА, и, ж. 1. Літній сорт яблуні. Боровинка.. — стародавній російський літній сорт яблуні. Здавна поширений і на Україні, особливо в Лісостепу і на Поліссі (Виробн. енц. сад. Словник української мови в 11 томах