боровичок

БОРОВИЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до борови́к.

Тут були рижики, боровички, підберезники (Ю. Збанацький);

Хатинка дідова схожа на грибок-боровичок, сам він подібний до кульбаби (О. Бердник);

Міський чоловік у вільну хвилину приліг би на дивані, а Іван, наробившись зранку, взяв кошика і зник у лісі, щоб повернутися з доброю ношею боровичків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боровичок — боровичо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. боровичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до боровик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боровичок — БОРОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до борови́к. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. людьми, 1955, 118). Словник української мови в 11 томах
  4. боровичок — Боровичок, -чка м. ум. отъ боровик. Словник української мови Грінченка