боровичок
БОРОВИЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до борови́к.
Тут були рижики, боровички, підберезники (Ю. Збанацький);
Хатинка дідова схожа на грибок-боровичок, сам він подібний до кульбаби (О. Бердник);
Міський чоловік у вільну хвилину приліг би на дивані, а Іван, наробившись зранку, взяв кошика і зник у лісі, щоб повернутися з доброю ношею боровичків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боровичок — боровичо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- боровичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до боровик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боровичок — БОРОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до борови́к. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. людьми, 1955, 118). Словник української мови в 11 томах
- боровичок — Боровичок, -чка м. ум. отъ боровик. Словник української мови Грінченка