1. Словник української мови у 20 томах

бородавка

БОРО́ДАВКА, и, ж.

Невеликий твердий наріст на шкірі, на поверхні листа, на корі дерева і т. ін.

Я бачив його блукаючі очі .. і бородавку на лиці (М. Коцюбинський);

Обличчя його ніби зі старого ременю тиснене, глибокі зморшки, кілька бородавок, що ніби дерев'яні цвяхи вбиті в чоло, і цілий ліс густої рослинності... (У. Самчук);

Лишенько, та це ж бо залізний ланцюг у його руках порубцьованих та покритих бородавками (Є. Гуцало);

На спині і на боках у гусениці золотогуза бородавки, вкриті пучечками рудих волосків (з наук. літ.);

Бджолиний клей здавна використовувався для виведення мозолів, бородавок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бородавка — боро́давка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бородавка — -и, ж. Невеликий твердий наріст на шкірі, на поверхні листа, на корі дерева та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бородавка — Гузка Словник чужослів Павло Штепа
  4. бородавка — Боро́давка, -вки, -вці; -вки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бородавка — БОРО́ДАВКА, и, ж. Невеликий твердий наріст на шкірі, на поверхні листа, на корі дерева та ін. Я бачив його блукаючі очі.. і бородавку на лиці (Коцюб., І, 1955, 428); На такому виду, здавалось, навіть бородавки були потрібні (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  6. бородавка — Бородавка, -ки ж. 1) Бородавка. Ніс... з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) Слѣдъ отпавшаго листа на стеблѣ. Шух. І. 19. ум. бородавочка. Словник української мови Грінченка