1. Словник української мови у 20 томах

бородиця

БОРОДИ́ЦЯ, і, ж., заст.

Каптур, який пришивали до коміра верхнього одягу.

Бородиця мала форму мішка із заокругленим дном і отворами для очей (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бородиця — -і, ж. Каптур, який пришивали до коміра верхнього одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бородиця — Бородиця, -ці ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36. Словник української мови Грінченка