борсучок

БОРСУЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до борсу́к.

У казковому потязі вас зустріне дотепний борсучок-провідник, який охоче поділиться своїми знаннями про побут, звичаї та вірування українського народу (із журн.);

Серед чарівної флори міська жителька любить спостерігати за життям дикого світу – он прошмигнув борсучок, понесла в нору здобич руда злодійка... (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me