борсучок
БОРСУЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до борсу́к.
У казковому потязі вас зустріне дотепний борсучок-провідник, який охоче поділиться своїми знаннями про побут, звичаї та вірування українського народу (із журн.);
Серед чарівної флори міська жителька любить спостерігати за життям дикого світу – он прошмигнув борсучок, понесла в нору здобич руда злодійка... (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me