1. Словник української мови у 20 томах

борюкатися

БОРЮКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.

Те саме, що боро́тися.

Ось блиснула іскорка – і видко .. два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... (Панас Мирний);

Поплював [Сивенко] у руки й полетів у той бік, де борюкалися між собою скілько душ школярів (С. Васильченко);

Вони [хлопці] дуріли, реготалися, борюкалися (З. Тулуб);

По-звірячому могучий його організм не хотів здатись, до останньої хвилини сил борюкався (І. Багряний);

* Образно. Збоку здавалося, що це весняний вітер штовхає Карамиша на дорогу, під колеса машинам, а він борюкається з вітром (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борюкатися — борюка́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. борюкатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. Те саме, що боротися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. борюкатися — див. боротися; пустувати Словник синонімів Вусика
  4. борюкатися — БОРО́ТИСЯ (мірятися фізичною силою), МОЦУВА́ТИСЯ розм. рідше; БОРЮКА́ТИСЯ розм., БОРУ́ШКАТИСЯ діал. (перев. — боротися пустуючи). — Док.: поборо́тися. — Двірські шляхтичі билися на шаблях та на списах. Словник синонімів української мови
  5. борюкатися — БОРЮКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Те саме, що боро́тися. Ось блиснула іскорка — і видко… два чоловіки качаються серед двору, борюкаються… (Мирний, II, 1954, 201); Поплював [Сивенко] у руки й полетів у той бік... Словник української мови в 11 томах
  6. борюкатися — Борюкатися, -каюся, -єшся гл. = борікатися. Годі вам борюкатися, схаменіться. Полт. Словник української мови Грінченка