борідка

БОРІ́ДКА, и, ж.

1. Зменш. до борода́ 1.

Шовкова борідка, та розуму рідко (прислів'я);

Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Є. Гребінка);

Я бачив його блукаючі очі.., його русяву борідку, гостру, клинком (М. Коцюбинський);

Він тряс своєю рідкою борідкою, схожою на кущик тирси (О. Донченко).

2. спец. Мичка, щітка на нозі у коня.

3. Шпеник, виступ у ключі.

Марко взяв один з ключів, затиснув його в лещата і почав підпилювати борідку (І. Микитенко).

4. Рибальська снасть.

На борідку ловлять окуня, судака, щуку.

(1) Борі́дка лопа́точкою – широка борідка, формою схожа на лопаточку.

Акуратно підстрижена лопаточкою руда борідка і сумирно-солодкий вираз сірих, ледь прижмурених очей таїли в собі щось святенницьке й лукаве (С. Добровольський);

(2) Цапи́на борі́дка <�Борі́дка ца́пом> – борідка формою, як у цапа.

Серед неї [юрби] видно якогось чоловіка .. з цапиною борідкою й жовтим тоненьким носиком (В. Винниченко).

△ (3) Ца́рська борі́дка, бот. – те саме, що Нічна́ красу́ня (див. красу́ня).

Між городиною в Бондарихи жартовлива [жартівлива] рука бризнула квітами: королевий цвіт, кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка (С. Васильченко).