1. Словник української мови Грінченка

борідка

Борідка, -ки

ж?.

1) ум. отъ борода. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. ІІІ. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Греб. 362.

2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. Сим. 24. Шух. І. 175.

3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). К. МХ. 24.

4) = бородиця 4. Гол. Од. 36.

5) — царська. раст. Mirabilis jalapa L. Анн. 217. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі. Левиц. І. V. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борідка — борі́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. борідка — [боур’ідка] -дкие, д. і м. -р'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  3. борідка — -и, ж. 1》 Зменш. до борода. Козина борідка — пучечок козиного волосся із замаскованим у ньому тягарцем і чималим гачком; править за блешню для лову на спінінг риби-хажака (жереха, судака та ін.). 2》 спец. Мичка, щітка на нозі у коня. 3》 Шпеник, виступ у ключі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. борідка — БОРІ́ДКА, и, ж. 1. Зменш. до борода́ 1. Шовкова борідка, та розуму рідко (прислів'я); Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Є. Гребінка); Я бачив його блукаючі очі.., його русяву борідку, гостру, клинком (М. Словник української мови у 20 томах
  5. борідка — див. щітка Словник синонімів Вусика
  6. борідка — Борі́дка, -дки, -дці; -рі́дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. борідка — БОРІ́ДКА, и, ж. 1. Зменш. до борода́. Шовкова борідка, та розуму рідко (Укр.. присл.., 1955, 252); Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Греб., І, 1957, 43); Я бачив його блукаючі очі.. Словник української мови в 11 томах