борідка

Значення в інших словниках

1. борідка — борі́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. борідка — -и, ж. 1》 Зменш. до борода. Козина борідка — пучечок козиного волосся із замаскованим у ньому тягарцем і чималим гачком; править за блешню для лову на спінінг риби-хажака (жереха, судака та ін.). 2》 спец. Мичка, щітка на нозі у коня. 3》 Шпеник, виступ у ключі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. борідка — БОРІ́ДКА, и, ж. 1. Зменш. до борода́ 1. Шовкова борідка, та розуму рідко (прислів'я); Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Є. Гребінка); Я бачив його блукаючі очі.., його русяву борідку, гостру, клинком (М. Словник української мови у 20 томах
4. борідка — див. щітка Словник синонімів Вусика
5. борідка — Борі́дка, -дки, -дці; -рі́дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. борідка — БОРІ́ДКА, и, ж. 1. Зменш. до борода́. Шовкова борідка, та розуму рідко (Укр.. присл.., 1955, 252); Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Греб., І, 1957, 43); Я бачив його блукаючі очі.. Словник української мови в 11 томах
7. борідка — Борідка, -ки ж?. 1) ум. отъ борода. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. ІІІ. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Греб. 362. Словник української мови Грінченка