1. Словник української мови у 20 томах

боязкість

БО́ЯЗКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. боязки́й 1.

Невідома боязкість скувала його (О. Довженко);

Соромлячи себе за дитячу боязкість, вона пішла далі повільно й спокійно (Ю. Смолич);

Невдоволення своєю боязкістю та сумирністю змінюється гострим соромом, каяттям, депресією (із журн.);

Героїзм – це все, що протистоїть нікчемній боязкості (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боязкість — бо́язкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. боязкість — -кості, ж. Властивість за знач. боязкий 1). || Почуття страху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боязкість — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. Словник синонімів української мови
  4. боязкість — Бо́язкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. боязкість — БО́ЯЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. боязки́й 1. Героїзм — це все, що протистоїть.. нікчемній боязкості (Літ. Укр., 8.V 1964, 1); Соромлячи себе за дитячу боязкість, вона пішла далі повільно й спокійно (Смолич, І, 1958, 79); // Почуття страху. Словник української мови в 11 томах