боязнь
БОЯ́ЗНЬ, і, ж.
Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь.
Серце його занило-зав'яло: страх не страх, якась боязнь обняла його (Панас Мирний);
З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина (Н. Кобринська);
Появі негативних емоцій у дітей, зокрема, страху, боязні, невпевненості, істотно запобігає особистий приклад дорослих (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боязнь — боя́знь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- боязнь — Боя́знь. Побоювання, острах. Особливо перед Великодними сьвятами, коли торжественно оповідає ся про страсти Христові, має та сьвята боязнь, що обгортає дитину, свій вплив і на пізнійші літа мужчини (Б., 1895, 7, 2) // пол. bojaźń — страх, острах; рос. боязнь — страх, острах. Українська літературна мова на Буковині
- боязнь — р., побоювання, острах; пор. СТРАХ, ПЕРЕЛЯК, ЛЯК. Словник синонімів Караванського
- боязнь — -і, ж. Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боязнь — Боягузтво, жах, жахіття, жахливість, ляк, переляк, острах, страх, страхи, страхота, страхів'я, страхіття, страховище, див. опаска, паніка, пристрашка, фобія Словник чужослів Павло Штепа
- боязнь — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. Словник синонімів української мови
- боязнь — Бо́язнь, -зні, -зні, -зню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- боязнь — БОЯ́ЗНЬ, і, ж. Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь. Серце його занило-зав’яло: страх не страх, якась боязнь обняла його (Мирний, IV, 1955, 61); З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина (Кобр., Вибр., 1954, 13). Словник української мови в 11 томах