бояришня
БОЯ́РИШНЯ, і, ж., іст.
Дочка боярина (у 1 знач.).
Та й що мені бояришні ті скажуть? Сидять по теремах, от як і я, не бачать світу (Леся Українка);
Зіставивши зникнення смерда .. з заступництвом за нього боярина Дмитра і з незвичайною схвильованістю його дочки, він зразу здогадався, які почуття привели юну бояришню до князя (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me