бояриня
БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст.
Жін. до боя́рин 1.
І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бояриня — боя́риня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бояриня — -і, іст. Жін. до боярин 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бояриня — БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст. Жін. до боя́рин 1. І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (Н.-Лев., IV, 1956, 126). Словник української мови в 11 томах