1. Словник української мови в 11 томах

бояриня

БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст. Жін. до боя́рин 1.

І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (Н.-Лев., IV, 1956, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бояриня — боя́риня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бояриня — -і, іст. Жін. до боярин 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бояриня — БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст. Жін. до боя́рин 1. І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах