боєприпаси
БОЄПРИПА́СИ, ів, мн. (рідше одн. боєприпа́с, у, ч.).
Бойові припаси; складова частина озброєння, що має ударну дію: снаряди, патрони, міни, бойові частини ракет, торпед і т. ін.
– Боєприпаси кінчалися, ми використали німецькі гранати й німецьку зброю, яку захопили (Ю. Яновський);
На фронт безперервно ішли вантажі, зброя, боєприпаси, продовольство (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боєприпаси — боєприпа́си множинний іменник Орфографічний словник української мови
- боєприпаси — [бойеиприепасие] -с'іў Орфоепічний словник української мови
- боєприпаси — -ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та іншого спорядження для вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боєприпаси — Стріливо Словник чужослів Павло Штепа
- боєприпаси — Патрони, снаряди, бомби, гранати, міни, торпеди, піротехнічні засоби, призначені для знищення, знешкодження певних об'єктів та для ін. наслідків (напр., загазування, освітлення), а також імітації бойових дій. Універсальний словник-енциклопедія
- боєприпаси — БОЄПРИПА́СИ, ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та ін. спорядження для вогнепальної зброї. — Боєприпаси кінчалися, ми використали німецькі гранати й німецьку зброю, яку захопили (Ю. Янов., I, 1958, 447). Словник української мови в 11 томах