боєприпаси
боєприпа́си
[бойеиприепасие]
-с'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боєприпаси — боєприпа́си множинний іменник Орфографічний словник української мови
- боєприпаси — -ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та іншого спорядження для вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боєприпаси — Стріливо Словник чужослів Павло Штепа
- боєприпаси — БОЄПРИПА́СИ, ів, мн. (рідше одн. боєприпа́с, у, ч.). Бойові припаси; складова частина озброєння, що має ударну дію: снаряди, патрони, міни, бойові частини ракет, торпед і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- боєприпаси — Патрони, снаряди, бомби, гранати, міни, торпеди, піротехнічні засоби, призначені для знищення, знешкодження певних об'єктів та для ін. наслідків (напр., загазування, освітлення), а також імітації бойових дій. Універсальний словник-енциклопедія
- боєприпаси — БОЄПРИПА́СИ, ів, мн. Бойові припаси; запаси снарядів, патронів та ін. спорядження для вогнепальної зброї. — Боєприпаси кінчалися, ми використали німецькі гранати й німецьку зброю, яку захопили (Ю. Янов., I, 1958, 447). Словник української мови в 11 томах