боятися

боя́тися

[бойатиес'а]

боуйус'а, боуйіс':а, боуйіц':а, бойімос'а, бойітес'а, бойац':а; нак. б'ійс'а, б'ійтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боятися — Бійся собаки не тої що бреше, а тої що вкусить. Не бійся того, що тебе обмовляє, а того, що шкоду зробить. Боїться, як чорт свяченої води. Дуже боїться. Вірування, що свячена вода має магічну силу прогнати злого духа-чорта. Боїться, як дідько хреста. Приповідки або українсько-народня філософія
  2. боятися — Злякатися, вистерігатися, дрейфити (ірон.), жахатися, заклякнути, заціпеніти, лякатися, наколошкатися, налякатися, наполохатися, напудитися, настрахатися, настрахопудитися, настрашитися, нахарапудитися, обмирати, оніміти (від страху), остовпіти... Словник синонімів Вусика
  3. боятися — Боятися, боюся, -їшся гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся). Грин. III. 147. Словник української мови Грінченка
  4. боятися — (кого) побоюватися, страхатися, лякатися, мати страх перед ким, сил. жахатися, умирати зі страху, боятися своєї тіні, боятися, як чорт ладану; (за щось) потерпіти, ТРЕМТІТИ; (із ч. не) не турбуватися <н. можеш не боятися>. Словник синонімів Караванського
  5. боятися — БОЯ́ТИСЯ, бою́ся, бої́шся; наказ. сп. бі́йся; недок. 1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь. Вовка бояться – в ліс не ходить (Номис); Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (І. Словник української мови у 20 томах
  6. боятися — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. боятися — боя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. боятися — Боя́тися, бою́ся, бої́шся, бої́ться; бі́йся, бі́йтеся; боячи́сь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. боятися — боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Фразеологічний словник української мови
  10. боятися — БОЯ́ТИСЯ, бою́ся, бої́шся, недок. 1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь. Вовка бояться — в ліс не ходить (Номис, 1864, № 4230); Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (Котл. Словник української мови в 11 томах