боятися

БОЯ́ТИСЯ, бою́ся, бої́шся; наказ. сп. бі́йся; недок.

1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь.

Вовка бояться – в ліс не ходить (Номис);

Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (І. Котляревський);

– А вуйка свого я боявсь відмалу [змалу], Мов найстрашнішого з страшних звірів (І. Франко);

Петрова не любили, але боялися його, мовчали (І. Багряний).

2. чого. Побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися.

Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється? (Т. Шевченко);

Ми спочатку боялись, як би наші розмови з дозорцями не звернули на себе уваги начальства (В. Винниченко);

Як я тебе добре знала! Найдужче ти боявся, щоб мене не розхвилювати (Ю. Яновський).

3. чого, перен. Бути піддатливим несприятливій дії, негативному впливу чого-небудь.

Городники “під Явдоху” (1 березня) сіють розсаду капусти, вірячи, що вона вже не буде боятися морозів (із журн.).

(1) Не бі́йся (бі́йтеся) – не турбуйся, не турбуйтесь; будь спокійний, будьте спокійні, нема причини для хвилювання.

Не бійся, твоє не втече! (І. Франко).

◇ (2) Бі́йся (бі́йтесь) / побі́йся (побі́йтесь) Бо́га! – уживається як застереження, прохання не робити чого-небудь недозволеного, того, що викликає осуд.

– Он храм Божий, а вони заставили сліпця пісень мирських співати. Побійтесь Бога! (Панас Мирний);

(3) Боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні – бути занадто боязким, полохливим, лякливим.

– Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський);

Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко);

Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись? (А. Дімаров);

(4) [І] ду́ху боя́тися чийого – відчувати великий страх перед ким-небудь.

Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися... На те служба! (Панас Мирний);

– Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись?.. Невже таким бойовим ви й справді були колись? (О. Гончар);

(5) Не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га) – діяти всупереч моральним приписам, нормам.

Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький).