боєголовка
БОЄГОЛО́ВКА, и, ж.
Головна частина ракети, торпеди, яка містить вибухову речовину.
Не треба випробовувати долі, панове-товариші, тим паче на тлі ядерних боєголовок (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боєголовка — боєголо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- боєголовка — -и, ж. Носова частина ракети, що включає бойовий заряд, детонатор і в ряді випадків систему самонаведення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боєголовка — Частина ракетного снаряда, розміщена у передній (головній) його частині, містить боєзаряд; розрізняють конвенціональні (осколкові, фугасні та ін.), ядерні, хіміч. та біол.. Універсальний словник-енциклопедія