боєголовка
Частина ракетного снаряда, розміщена у передній (головній) його частині, містить боєзаряд; розрізняють конвенціональні (осколкові, фугасні та ін.), ядерні, хіміч. та біол..
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боєголовка — боєголо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- боєголовка — -и, ж. Носова частина ракети, що включає бойовий заряд, детонатор і в ряді випадків систему самонаведення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боєголовка — БОЄГОЛО́ВКА, и, ж. Головна частина ракети, торпеди, яка містить вибухову речовину. Не треба випробовувати долі, панове-товариші, тим паче на тлі ядерних боєголовок (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах