1. Великий тлумачний словник сучасної мови

боєголовка

боєголо́вка

-и, ж.

Носова частина ракети, що включає бойовий заряд, детонатор і в ряді випадків систему самонаведення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боєголовка — боєголо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. боєголовка — БОЄГОЛО́ВКА, и, ж. Головна частина ракети, торпеди, яка містить вибухову речовину. Не треба випробовувати долі, панове-товариші, тим паче на тлі ядерних боєголовок (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. боєголовка — Частина ракетного снаряда, розміщена у передній (головній) його частині, містить боєзаряд; розрізняють конвенціональні (осколкові, фугасні та ін.), ядерні, хіміч. та біол.. Універсальний словник-енциклопедія