боєголовка

Значення в інших словниках

1. боєголовка — -и, ж. Носова частина ракети, що включає бойовий заряд, детонатор і в ряді випадків систему самонаведення. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. боєголовка — БОЄГОЛО́ВКА, и, ж. Головна частина ракети, торпеди, яка містить вибухову речовину. Не треба випробовувати долі, панове-товариші, тим паче на тлі ядерних боєголовок (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. боєголовка — Частина ракетного снаряда, розміщена у передній (головній) його частині, містить боєзаряд; розрізняють конвенціональні (осколкові, фугасні та ін.), ядерні, хіміч. та біол.. Універсальний словник-енциклопедія