бравий
БРА́ВИЙ, а, е.
1. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю.
Який то він бравий, який красивий, який проворний (Г. Квітка-Основ'яненко);
Високого зросту [Максим].., бравий, широкоплечий, як з заліза збитий (Панас Мирний);
Хлопці ж які, неспокійні та браві, В очі поглянеш – аж сяють до дна (А. Малишко);
// Гарний, ставний.
В Орисиній уяві раптом виріс бравий, як намальований, січовий лицар у дорогому червоному жупані (С. Черкасенко);
// рідко. Молодецький, хвацький.
Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами й форменими ґудзиками – все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко);
Не стільки змінила його ота брава з червоним денцем кубанка.., скільки змінився він внутрішньо (О. Гончар).
2. діал. Добрий, якісний.
Є і пиво, і мед бравий, І ренського [рейнського] вволю (Л. Глібов).
Значення в інших словниках
- бравий — (який відзначається сміливістю, жвавістю, бадьорістю) бадьористий, хвацький, молодецький. Словник синонімів Полюги
- бравий — бра́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- бравий — -а, -е. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю. || Гарний, ставний. || рідко. Молодецький, хвацький. || діал. Добрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бравий — 1. голінний, зважний, зважливий, хоробрий 2. це гарний Словник чужослів Павло Штепа
- бравий — див. жвавий; спритний Словник синонімів Вусика
- бравий — БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О. Словник синонімів української мови
- бравий — БРА́ВИЙ, а, е. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю. Який то він бравий, який красивий, який проворний (Кв.-Осн., II, 1956, 432); Хлопці ж які, неспокійні та браві, В очі поглянеш — аж сяють Високого зросту [Максим].. Словник української мови в 11 томах