бравування

БРАВУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. бравува́ти.

Почувалися в ньому [пасажирові] і молодече бравування, і якийсь простодушний потяг до людей (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бравування — бравува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бравування — -я, с. Дія за знач. бравувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бравування — БРАВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бравува́ти. Словник української мови в 11 томах