бравурний
БРАВУ́РНИЙ, а, е.
1. Жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір).
Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Леся Українка);
Ще раз перечитавши перший і другий розділи, письменник .. засвистів якийсь бравурний марш (М. Хвильовий);
Оркестр з бравурного маршу перейшов на повільну, задумливу мелодію (Я. Качура);
Дід Хлипавка, хотів він того чи не хотів, вислухав бравурну музику... (А. Дімаров).
2. Бадьорий, бравадний.
Бравурні запевнення лікарів про те, що все йде до кращого, вже наступного дня поступилися місцем неприховано панічним заявам про раптове погіршення ситуації (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бравурний — браву́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- бравурний — -а, -е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бравурний — (муз.) гучний, жвавий Словник чужослів Павло Штепа
- бравурний — див. веселий; жвавий Словник синонімів Вусика
- бравурний — браву́рний (від франц. bravoure – мужність, хоробрість) гучний, бадьорий, урочистий. Словник іншомовних слів Мельничука
- бравурний — БАДЬО́РИЙ (про голос, гомін, музику і т. ін. — який виражає бадьорість, веселий, пожвавлений), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше; БРАВУ́РНИЙ (звичайно про музику). Викінчений корабель треба виповнити людським диханням, бадьорими словами (Ю. Словник синонімів української мови
- бравурний — БРАВУ́РНИЙ, а, е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір). Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах