1. Словник української мови в 11 томах

бравурний

БРАВУ́РНИЙ, а, е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір).

Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Л. Укр., III, 1952, 583);

Оркестр з бравурного маршу перейшов на повільну, задумливу мелодію (Кач., Вибр., 1953, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бравурний — браву́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бравурний — -а, -е. Бадьорий, жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бравурний — (муз.) гучний, жвавий Словник чужослів Павло Штепа
  4. бравурний — БРАВУ́РНИЙ, а, е. 1. Жвавий, піднесений, гучний (перев. про музичний твір). Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Леся Українка); Ще раз перечитавши перший і другий розділи... Словник української мови у 20 томах
  5. бравурний — див. веселий; жвавий Словник синонімів Вусика
  6. бравурний — браву́рний (від франц. bravoure – мужність, хоробрість) гучний, бадьорий, урочистий. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бравурний — БАДЬО́РИЙ (про голос, гомін, музику і т. ін. — який виражає бадьорість, веселий, пожвавлений), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше; БРАВУ́РНИЙ (звичайно про музику). Викінчений корабель треба виповнити людським диханням, бадьорими словами (Ю. Словник синонімів української мови