1. Словник української мови в 11 томах

бравура

БРАВУ́РА, и, ж., заст. Удавання з себе хороброго, сміливого; бравада.

Зовсім зав’яв [Балевич] і знов стратив усю свою бравуру (Л. Укр., V, 1956, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бравура — -и, ж., заст. Удавання з себе хороброго, сміливого; бравада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бравура — див. бравада Словник чужослів Павло Штепа
  3. бравура — БРАВУ́РА, и, ж., заст. Бравада. Зовсім зав'яв [Балевич] і знов стратив усю свою бравуру (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах