бравувати

БРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість.

Він [лейтенант] .. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (Багмут, Записки.., 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бравувати — бравува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бравувати — -ую, -уєш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бравувати — БРАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість. Він [лейтенант] .. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Словник української мови у 20 томах
  4. бравувати — бравува́ти (франц. braver) удавано зневажливо ставитися до небезпеки; виявляти показну сміливість, хизуватися. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бравувати — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. бравувати — рос. бравировать (фр. bravor) — удавано зневажливо ставитись до небезпеки; хизуватись, виявляти показну сміливість. Eкономічна енциклопедія