1. Словник української мови у 20 томах

бральник

БРА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що бере льон або коноплі.

Бральники відпочивали на межі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бральник — бра́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бральник — -а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Словник української мови в 11 томах