бральник
БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бральник — бра́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бральник — -а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бральник — БРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бере льон або коноплі. Бральники відпочивали на межі (з газ.). Словник української мови у 20 томах