брандвахта
БРАНДВА́ХТА, и, ж., мор.
1. Корабель, що несе сторожову службу на вході чи виході на рейді для дотримання встановленого режиму плавання.
Тут десь у протоці їхня брандвахта стоїть (О. Гончар).
2. Пост на березі чи на судні для спостереження за пожежною безпекою в районі порту.
Брандвахта міського порту.
3. Несамохідне судно-житло для екіпажу земснарядів, водолазних станцій і т. ін.
Зараз вона мешкала з сином .. у .. “плавучому санаторії”, як жартома прозвали на розробках водницьку брандвахту (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брандвахта — брандва́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- брандвахта — -и, ж. Вартове судно на рейді або в порту; допоміжне судно землечерпального каравану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брандвахта — брандва́хта (від голл. brandwacht – сторожовий корабель) 1. Сторожове судно, поставлене біля входу на рейд, яке регулює рух кораблів, наглядає за виконанням судноплавних, карантинних та митних правил. Словник іншомовних слів Мельничука
- брандвахта — БРАНДВА́ХТА, и, ж. Вартове судно на рейді або в порту; допоміжне судно землечерпального каравану. Здалеку, звідти, де стояла брандвахта, викликаний по телефону буксирний катер уже тягнув на місце розриву [троса] водолазний бот (Жур., Опов., 1956, 116). Словник української мови в 11 томах