1. Словник української мови в 11 томах

брандвахта

БРАНДВА́ХТА, и, ж. Вартове судно на рейді або в порту; допоміжне судно землечерпального каравану.

Здалеку, звідти, де стояла брандвахта, викликаний по телефону буксирний катер уже тягнув на місце розриву [троса] водолазний бот (Жур., Опов., 1956, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брандвахта — брандва́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. брандвахта — -и, ж. Вартове судно на рейді або в порту; допоміжне судно землечерпального каравану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брандвахта — БРАНДВА́ХТА, и, ж., мор. 1. Корабель, що несе сторожову службу на вході чи виході на рейді для дотримання встановленого режиму плавання. Тут десь у протоці їхня брандвахта стоїть (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. брандвахта — брандва́хта (від голл. brandwacht – сторожовий корабель) 1. Сторожове судно, поставлене біля входу на рейд, яке регулює рух кораблів, наглядає за виконанням судноплавних, карантинних та митних правил. Словник іншомовних слів Мельничука