бранль

БРАНЛЬ, ю, ч.

Старовинний французький танець, спочатку народний, згодом бальний.

Танець міг бути тісно пов'язаний із трудовою діяльністю, про що говорять назви: бранль прачок, бранль черевичників, бранль гончарів і т. д. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бранль — (фр. branle — хоровод) — старовинний французький хороводний танець. Музичний розмір 2/4, рідше — 3/4 або 4/4, темп помірно швидкий, жвавий. В XV — XVII ст. Словник-довідник музичних термінів
  2. бранль — -я, ч. Старовинний французький народний хороводний танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бранль — (франц. branle, букв. – гойдання, колихання) старофранцузький народний танець. Словник іншомовних слів Мельничука