бранка
БРА́НКА, и, ж.
1. поет. Жін. до бра́нець 1.
[Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (І. Нечуй-Левицький);
Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка);
Смарагд був улюбленим каменем легендарної бранки – султанші Роксолани Хуррем – Насті Лісовської (із журн.);
* Образно. Україну – вічну бранку живосилом повели на чорнобильський хрест (з газ.).
2. тільки одн., діал. Рекрутський набір.
– Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бранка — бра́нка: рекрутскій наборъ [ІФ,1890] — призов до війська австрійського цісаря [I] Словник з творів Івана Франка
- бранка — бра́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бранка — Бра́нка. Військовий призов. Бранка відбуде ся сего року на Буковині в отсім порядку: в Вижници, в Сереті[...]. Обов'язані до бранки хлопці уроджені в роках 1872, 1873, 1874 (Б. Українська літературна мова на Буковині
- бранка — -и, ж. 1》 нар.-поет. Жін. до бранець. 2》 тільки одн., діал.Рекрутський набір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бранка — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
- бранка — Бра́нка, -нки, -нці, -нко! бра́нки, бра́нок, -нкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бранка — БРА́НКА, и, ж. 1. нар.-поет. Жін. до бра́нець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Н.-Лев., II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах